УКРАЇНСЬКОЮ
РУССКИЙ
ENGLISH
Фото України - Пам'ятки України в фотографіяї

Статьи об Украине

"Географічний центр Європи" – пам'ятки трьох епох.

У верхній течії Тиси, що стрімко збігає з Карпат вузькою глибокою долиною оточеною горами, за 20 км від райцентру Рахів розташувалося село. Воно існує тут понад чотириста років. Як то часто буває у Карпатах нові сільські будинки потроху просуваючись попід річкою та здираючись на стрімкі схили долини згодом зайняли велику площу. Ще у XVIII сторіччі в залізорудних штольнях селяни видобували руду для чавуноливарної мануфактури, а у XIX столітті тут діяв склозавод. До 1946 року село називалося Требушани та Білий Потік, а згодом отримало більш прозаїчну, але й набагато влучнішу, назву – Ділове. Свою нову назву воно підтвердило вже наступного року, коли на околицях Ділового було розпочато видобуток мармуру, облицювальні плитки з якого згодом прикрасили станції метрополітену Києва та Москві і багатьох будинків столиці України.

Початок розвитку капіталізму у цих краях тодішньої Австро-Угорщини припав на другу половину XIX століття. В Українських Карпатах про той час нагадують промислові підприємства, що працюють і досі, авто- та залізничні шляхи, майстерно вписані імперськими проектувальниками і будівниками у примхливий гірський рельєф. На правому березі Тиси, де річка щільно прижимається до гори, залишивши лише вузьку смугу для дороги, топографи Австро-Угорщини в 1887 році встановили геодезичний знак. Відомо, що у Центральній Європі збереглося кілька подібних пам’яток. Зараз вже неможливо встановити, хто першим запропонував геодезичний знак біля Ділового вважати за географічний центр Європи, але ця ідея прижилася. За радянських часів в 1977 році поруч з австро-угорською пірамідкою з’явився пам’ятний обеліск з неіржавіючої сталі, а в 1986 році впорядкували місце розташування обох географічних монументів. Зі створенням у 1992 році Карпатського біосферного заповідника ця територія потрапила до його Кузійської філії (або масиву). На початку нового тисячоліття тут обладнали невеличкий паркінг і з’явилося монументальне панно, що кожного, хто їде на Закарпаття через Яблунецький перевал попереджає, що він перетинає географічний центр Європи.

В 1990-х роках норвезькі картографи вирахували географічний центр Європи неподалік від столиці Литви Вільнюса, де встановили відповідний знак. Важко сказати, хто правий у суперечці на володіння цією абсолютно умовною (навіть містичною) точкою. Але за українським центром не тільки вікова першість, а й надзвичайно мальовничіша оточуюча місцевість, що безумовно більш пасує до лиця мудрій старенькій матірці Європі.


Нова Чортория. Алея старих лип, Житомирська область, Маєтки
Нова Чортория. Алея старих лип, Житомирська область, Маєтки
Верхівня. Камін в музеї О. де Бальзака, Житомирська область, Музеї
Верхівня. Камін в музеї О. де Бальзака, Житомирська область, Музеї
Гошівський монастир, Івано-Франківська область, Монастирі
Гошівський монастир, Івано-Франківська область, Монастирі




2004-2017 © Андрій Івченко
Всі матеріали охроняються законом України "Про авторське право і суміжні права". Копіювання та відтворення будьяких матеріалів з даного веб-сайту можливо лише з письмового дозволу автора